Щороку в третю суботу вересня Україна вітає галузь словами «з днем фармацевта». У 2026 році ця субота припала на 19 вересня, а вже 25 вересня світова спільнота окремо відзначила Всесвітній день фармацевта. Дві близькі дати легко злити в одну, хоча українське свято старше за міжнародне на десять років і має власну юридичну підставу.
За останні роки змінилось і саме розуміння професії. З осені 2021-го в класифікаторі посад «провізор» став «фармацевтом», а колишній «фармацевт» — «асистентом фармацевта». У жовтні 2025 року Міністерство охорони здоров’я уточнило кваліфікаційні вимоги до завідувачів аптек. З 1 липня 2025-го участь ліцензованих аптек у програмі реімбурсації «Доступні ліки» стала обов’язковою. Старі уявлення «людина за прилавком видає коробочку» вже не описують ні календар, ні роботу.
Нижче розкладаємо поняття, які плутають найчастіше: звідки взялася фармація в Україні, чому свято стоїть саме в третю суботу, чим фахівець займається поза рецептом, як його готують і хто сьогодні визнає професію.
1. Яку роль відіграли фармацевти в становленні охорони здоров’я
На українських землях лікознавство довго жило при монастирях і в міських цехах, а не в лікарнях у сучасному сенсі. У Львові при храмі Іоанна Хрестителя аптека згадується вже під 1270 роком; вона проіснувала до 1480-го. Приватну аптеку німця Клеменса фіксують у 1392–1400 роках, публічну міську — близько 1490-го. 1609 року львівські аптекарі об’єдналися в цех, статут якого 1611-го затвердив король Сигізмунд III Ваза. Це вже була професія з правилами, а не лише ремесло травника.
Системна освіта з’явилася пізніше. 1805 року в щойно відкритому Харківському університеті почали викладати фармацію й проводити іспити на звання гезеля, провізора й аптекаря. 1812-го при університеті запрацювала фармацевтична лабораторія. 10 вересня 1921 року в Харкові створили окремий хіміко-фармацевтичний інститут — перший профільний заклад вищої освіти такого типу в Україні. 2026 року Національний фармацевтичний університет відзначив 105 років від цієї дати. Від трав і монастирських настоїв шлях вів до лабораторії, промислового виробництва й державного контролю якості.
На практиці це означало зміну ролі. Аптекар перестав бути лише тим, хто товче суміш у ступі за індивідуальним рецептом. Він став ланкою між сировиною, виробництвом, складом і пацієнтом. Без цієї ланки лікарняний протокол лишається текстом на папері.
2. Коли й чому з’явилося свято
Офіційна назва свята — День фармацевтичного працівника. Його встановив Указ Президента України від 7 вересня 1999 року № 1128/99: відзначати щороку в третю суботу вересня «на підтримку ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та враховуючи значний внесок працівників фармацевтичної галузі в охорону здоров’я населення». Документ підписали під час V Національного з’їзду фармацевтів. За день до того Українська фармацевтична академія отримала статус національної. Ініціативу просував харківський профільний університет разом із галуззю, яка після 1991 року виходила з радянської вертикалі й потребувала окремого визнання.
Рухому дату можна порахувати самостійно. Перша субота вересня припадає на число від 1 до 7. Третя субота — це перша плюс 14 днів. Якщо 1 вересня вівторок, як у 2026-му, перша субота — 5-те, третя — 19-те. Зсуває результат лише те, на який день тижня випадає початок місяця. Тому в 2025-му свято було 20 вересня, у 2027-му буде 18-го. Це не «кругла» річниця якоїсь битви, а календарна рамка для всієї галузі: аптек, заводів, лабораторій, викладачів і логістів.
Поширена помилка виглядає так: у стрічці новин 25 вересня ставлять український день фармацевта, а 19-го пишуть «міжнародне свято». Закінчується плутаниною в привітаннях і в матеріалах шкіл. Правильно розділити два календарі. 25 вересня 1912 року в Гаазі заснували Міжнародну фармацевтичну федерацію (FIP). 2009 року на конгресі в Стамбулі Рада FIP ухвалила щорічний Всесвітній день фармацевта саме на цю річницю; широко його відзначають від 2010-го. Україна свій день отримала раніше, 1999-го, і навмисно прив’язала його до суботи, а не до 25-го.
Важливо. В Україні вітають у третю суботу вересня. 25 вересня — окрема світова дата FIP. Це не дубль і не «перенесення», а два різні рішення двох різних інституцій.
3. Що робить фармацевт, окрім випуску рецептури
Відпуск за рецептом лишається видимою частиною роботи, але не єдиною. Фахівець перевіряє сумісність препаратів, пояснює дозування, попереджає про побічні ефекти, пропонує наявні аналоги з тією самою діючою речовиною. У програмі «Доступні ліки» саме він показує пацієнтові спочатку безоплатний варіант, потім варіант із доплатою. Помилка на цьому кроці коштує або грошей родини, або перерваного лікування.
Поза торговою залою працюють інші спеціалізації тієї ж освіти. На виробництві контролюють технологію й серії. В аналітичних лабораторіях перевіряють якість і вилучають фальсифікат. Клінічний фармацевт у закладі охорони здоров’я дивиться на схему лікування з боку ліків, а не лише діагнозу. Викладач і науковець готують наступну зміну. Під час блекаутів і обстрілів окрема робота — утримати холодний ланцюг, перерозподілити залишки й не зірвати поставку інсуліну чи антибіотика.
Від різниці «продавець / фахівець» залежить, чи аптека лишається магазином коробок, чи стає точкою фармацевтичної допомоги. Закон і ліцензія вимагають саме другої моделі, навіть якщо з вітрини це не завжди видно.
4. Як навчають фармацевтів в Україні
Підготовка йде за спеціальністю I8 «Фармація» в галузі охорони здоров’я. На базі повної загальної середньої освіти денна магістерська програма триває 4 роки 10 місяців і має обсяг 300 кредитів ЄКТС. Є також промислові й клінічні освітні програми, скорочені траєкторії після фахового молодшого бакалавра. Закінчити університет — ще не означає отримати право самостійної практики.
Далі обов’язкова інтернатура зі спеціальності «Фармація» тривалістю один рік: освітня частина в закладі вищої освіти й практична — на базі аптеки чи іншого профільного закладу. Без первинної спеціалізації випускник не займає посаду фахівця. Паралельно складають ліцензійні інтегровані іспити серії «Крок». Асистент фармацевта готується у фаховій передвищій освіті й має вужче коло самостійних рішень; керувати аптекою він не може.
Наказ МОЗ від 28 жовтня 2025 року № 1633 закріпив: завідувач аптеки чи складу повинен мати магістерський рівень за «Фармацією», «Клінічною фармацією» або «Технологіями парфумерно-косметичних засобів». Студентам 4–6 років магістратури дозволено працювати асистентами за довідкою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Стандарти підтягують посаду до диплома, а не навпаки.
5. Хто визнає професію сьогодні
У державі якість і обіг ліків наглядає Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Від 1 січня 2011 року вона є членом Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій PIC/S — це взаємне визнання підходів до інспекцій виробництва. Програму реімбурсації адмініструє Національна служба здоров’я України: аптека відпускає препарат за електронним рецептом, держава відшкодовує вартість.
Професійний голос формують громадські об’єднання. 2015 року Всеукраїнську фармацевтичну палату прийняли до FIP як організаційного члена — Україна перестала бути білою плямою на мапі федерації, заснованої 1912-го. У березні 2026-го повноправним членом FIP стала також Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України». Разом вони просувають стандарти належної аптечної практики й зміну статусу аптеки з «об’єкта торгівлі» на заклад допомоги.
Визнання вимірюється не букетом 19 вересня. Воно вимірюється тим, чи інспекція бачить серію препарату, чи рецепт «читає» система, і чи фахівець має мандат радити, а не лише сканувати штрихкод.
6. До чого тут сьогодні
Після 24 лютого 2022 року аптека часто лишалася єдиним відкритим медичним вікном у кварталі: світло з генератора, черга по тиск і щитовидку, логістика в обхід зруйнованих складів. Свято 1999 року писали про «внесок у охорону здоров’я населення». У 2026-му цей внесок має конкретний маршрут. Пацієнт отримує електронний рецепт, іде в ліцензовану аптеку з договором із НСЗУ, називає номер і код. Фармацевт відкриває перелік реімбурсації — на вересень 2026-го в програмі сотні позицій, зокрема засоби для серцево-судинних хвороб, діабету, епілепсії, астми, психічних розладів — і спершу пропонує препарат без доплати.
Якщо безоплатного немає в залишку, фахівець показує варіант із частковим покриттям і пояснює різницю не брендом, а діючою речовиною й дозою. Відмова «у нас цього немає, беріть що є на вітрині» суперечить логіці програми. Скаргу на аптеку без договору приймає гаряча лінія МОЗ, на аптеку з договором, яка не відпускає за е-рецептом, — контакт-центр НСЗУ 16-77. Контроль відпуску рецептурних засобів лишається за Держлікслужбою.
Той самий ланцюг, що починався зі львівської монастирської аптеки й харківської лабораторії 1812 року, сьогодні тримає доступність ліків під час війни. Привітання «з днем фармацевта» в третю суботу вересня має сенс лише якщо за ним стоїть ця робота — перевірена, ліцензована й не зведена до каси.
