Чи може суддя змінити своє рішення після того, як його вже проголошено в залі? У новинах це часто звучить як «суд передумав». Насправді з грудня 2024 року відлік строку на апеляцію в цивільних і господарських справах чіткіше прив’язали до дня складення повного тексту, якщо в засіданні оголосили лише вступну та резолютивну частини: так працює закон № 4173-IX від 19 грудня 2024 року. А в лютому й березні 2026-го Верховний Суд знову нагадав межу, яку легко переплутати з «правкою»: після проголошення суд, який ухвалив акт, сам його не скасовує і не переписує, крім випадків, прямо названих кодексом.
Уявіть типову ситуацію, не конкретну справу. Людина виграла спір про борг. У рішенні прізвище відповідача з’їхало на одну літеру, а в сумі стягнення зайвий нуль з’явився через арифметику, хоча в мотивувальній частині цифра правильна. Сусід читає заголовок «суд виправив рішення» і робить висновок: суддя переглянув, хто правий. Це різні речі.
Правило просте, але воно тримається на виді судочинства й етапі. Описка не є зміною суті. Зміна суті не є виправленням описки. Перегляд — уже інший суд або окрема процедура, а не раптова переміна думки того самого судді.
Що означає змінити судове рішення
Змінити судове рішення в побутовому сенсі означає інший результат: інший переможець, інша кваліфікація, інше покарання, інша сума, виведена з іншої правової позиції. У процесуальному сенсі це вже перегляд. Суд, який акт ухвалив, після проголошення такого права не має.
Господарський процесуальний кодекс у частині 8 статті 240 каже прямо: після проголошення суд, який ухвалив рішення, не може сам скасувати або змінити його, крім випадків, визначених кодексом. Касаційний господарський суд 16 березня 2026 року у справі № 927/1065/24 повторив цю межу і додав: виправлення описки не є способом переписати зміст. Той самий підхід діє в цивільному, адміністративному й кримінальному процесі, лише номери статей різні.
Поруч живуть три сусідні дії, які новина часто зліплює в одне слово «змінив».
- Виправлення описки чи арифметичної помилки прибирає механічний дефект: перекручене прізвище, адресу, дату, номер документа, очевидну помилку в підрахунку. Суть висновку лишається тією самою.
- Додаткове рішення закриває прогалину: суд забув вирішити одну з вимог, не назвав точну суму чи майно, не розподілив судові витрати. Це доповнення, а не перегравання вже сказаного.
- Роз’яснення робить незрозуміле речення зрозумілішим для виконання. Змісту воно не чіпає.
Типова помилка — вважати опискою будь-яку незгоду з мотивуванням. Якщо суд неправильно застосував норму або інакше оцінив докази, це вже не літера в прізвищі. Це предмет апеляції.
Різниця відчутна на прикладі з нулем. Суд написав 10 000 замість 100 000, а в розрахунку в мотивувальній частині стоїть саме 100 000 і арифметика збігається з позовом. Це кандидат на арифметичну помилку. Якщо ж суд свідомо присудив 10 000, бо відхилив частину вимог, нуль уже не «описка». Його не виправляють ухвалою того самого складу.
Коли суддя може виправити власне рішення
Після ухвалення суддя лишається при справі лише для вузьких дій. Він може виправити описку, ухвалити додаткове рішення, роз’яснити акт, інколи змінити спосіб виконання. Жодна з цих дій не означає, що суддя переглянув докази й видав інший вердикт.
У цивільному процесі це статті 269, 270 і 271 Цивільного процесуального кодексу. Суд виправляє описки й арифметичні помилки з власної ініціативи або за заявою учасника. Заяву розглядають протягом десяти днів після надходження, зазвичай без виклику сторін; якщо суд сам ініціює правку в засіданні, неявка не зупиняє розгляд. Ухвала про виправлення надсилається тим, кому видавали рішення, і її можна оскаржити. Заяву про додаткове рішення той самий склад розглядає теж протягом десяти днів; подати її можна до закінчення строку на виконання. Роз’яснення дають уже після набрання законної сили, і закон прямо забороняє при цьому змінювати зміст.
Десять днів тут варто порахувати зсередини. Відлік іде не від дня проголошення і не від дня, коли ви помітили помилку вдома, а від дня надходження заяви до суду, який ухвалив акт. У цей строк входить перевірка, чи дефект технічний, постановлення ухвали й направлення її учасникам. Зсуває календар не «настрій судді», а момент реєстрації заяви, склад суду й те, чи потрібен виклик сторін. Якщо конкретний суддя вже не працює в цьому суді, відсутність того самого прізвища в складі сама по собі не блокує виправлення: питання вирішує суд, який ухвалив акт. Судовий збір за заяву про описку чи додаткове рішення не сплачується.
В адміністративному судочинстві дзеркало майже те саме: стаття 253 Кодексу адміністративного судочинства дозволяє виправити описки й очевидні арифметичні помилки незалежно від того, чи рішення набрало законної сили, а стаття 252 — ухвалити додаткове. У кримінальному процесі стаття 379 Кримінального процесуального кодексу дає суду право виправити описки й очевидні арифметичні помилки у власному рішенні теж незалежно від законної сили. Касаційний кримінальний суд неодноразово підкреслював: під виглядом описки не можна міняти зміст вироку. Помилка в строку покарання, якщо це інша правова оцінка, а не збитий друк, опискою не стає.
Важливо. Виправлення описки не переписує висновок суду. Якщо в резолютивній частині інший результат, ніж той, що проголосили, це не технічна правка, а інше рішення. Такий текст оскаржують, а не «доводять» заявою про описку.
| Дія | Хто її вчиняє | Чи змінює суть | Орієнтир за строком |
|---|---|---|---|
| Виправлення описки чи арифметичної помилки | Суд, який ухвалив акт | Ні, лише технічний дефект | Заяву розглядають протягом 10 днів після надходження |
| Додаткове рішення | Той самий суд, той самий склад | Ні, закриває прогалину, якої не вирішили | 10 днів із надходження заяви; подати можна до кінця строку на виконання |
| Роз’яснення | Суд, який ухвалив акт | Ні, лише зрозуміліше формулює вже сказане | Після набрання законної сили, поки рішення не виконане або не сплив строк пред’явлення |
| Апеляція | Суд вищої інстанції | Так, може скасувати або змінити результат | Зазвичай 30 днів на рішення чи вирок, 15 днів на ухвалу в цивільному й адміністративному процесі |
Джерело: Цивільний процесуальний кодекс України, статті 269–271, 354; Кодекс адміністративного судочинства України, статті 252–254, 295; Кримінальний процесуальний кодекс України, статті 379, 395; Господарський процесуальний кодекс України, частина 8 статті 240. Чинні редакції станом на 2026 рік.
Найсильніше заперечення звучить так: суддя сам бачить, що помилився в праві, то чому закон не дає йому тихо виправити текст, поки сторони не пішли в апеляцію. Факт проти цього простий. Частина 8 статті 240 Господарського процесуального кодексу і практика Верховного Суду 2026 року залишають зміну результату вищому суду. Інакше переможець не знав би, чи вчорашнє рішення ще живе. Стабільність акту важливіша за зручність автора тексту.
Хто переглядає рішення, якщо оскаржують його суть
Якщо сторона не згодна з тим, хто виграв, скільки присудили або яку норму застосували, дорога веде не до заяви про описку, а до апеляції.
Апеляційну скаргу на рішення суду в цивільній справі подають протягом тридцяти днів, на ухвалу — протягом п’ятнадцяти, з дня проголошення. Якщо оголосили лише скорочений текст, строк рахують із дня складення повного рішення: так стаття 354 Цивільного процесуального кодексу працює після правок законом № 4173-IX. В адміністративному процесі стаття 295 дає ті самі тридцять і п’ятнадцять днів. У кримінальному вироку апеляція — тридцять днів із проголошення, на інші ухвали суду першої інстанції — сім, на ухвалу слідчого судді — п’ять; для людини під вартою строк іде від вручення копії. Скаргу на рішення першої інстанції подають через суд, який його ухвалив, але переглядає вже апеляційний суд.
Апеляція може скасувати рішення, змінити його або залишити в силі. У кримінальній справі погіршити становище засудженого апеляція може не з власної ініціативи, а коли про це просить прокурор або потерпілий. Це окреме обмеження, не лазівка для судді першої інстанції переписати вирок.
Після набрання законної сили лишається ще один шлях, і його теж часто плутають із «суддя передумав». Перегляд за нововиявленими або виключними обставинами відкриває той самий суд, але лише якщо з’явилися обставини, яких не було і не могло бути відомо на час розгляду, або якщо є виключна підстава на кшталт рішення Європейського суду з прав людини чи встановленого злочину судді у цій справі. Це не повторний погляд на ті самі докази. Заява без такої підстави не перетворюється на другу спробу переконати того самого суддю.
Касація ще вужча: вона перевіряє право, а не заново зважує свідків. Тому фраза «підемо до Верховного Суду, хай суддя виправить» описує не той механізм. Верховний Суд не є продовженням пера судді першої інстанції.
Як застосувати це правило до конкретної справи
Відповідь залежить від трьох речей, які варто зняти з тексту акту, а не з заголовка новини: який це документ, на якому етапі справа і який кодекс її веде.
Спершу дивіться на вид. Рішення по суті, вирок, ухвала про закриття провадження і підготовча ухвала живуть за різними строками оскарження. Потім дивіться на етап. До проголошення текст ще можна узгодити в нарадчій кімнаті. Після проголошення резолютивна частина вже не чорнетка. Далі дивіться на процесуальну гілку: цивільну, господарську, адміністративну чи кримінальну. Номери статей не збігаються, а межа однакова: технічна правка лишається в тому самому суді, спір про суть іде вище.
- Прізвище, адреса, дата, номер справи, явна арифметика при правильному висновку — заява про описку до суду, який ухвалив акт.
- Суд мовчить про одну з вимог або про судові витрати — заява про додаткове рішення, доки не сплив строк на виконання.
- Резолютивна частина незрозуміла виконавцю, але висновок той самий — роз’яснення після набрання сили.
- Інший переможець, інша сума з іншої правової логіки, інше покарання — апеляція в строк, а не лист судді з проханням передумати.
Без матеріалів справи неможливо сказати, до якої полиці ляже конкретний абзац. Новина майже ніколи цих матеріалів не дає.
Практичне правило таке: якщо правка не змінює того, хто виграв і на якій підставі, її може зробити суд, який ухвалив акт. Якщо правка змінює результат, її робить інший суд у порядку оскарження або той самий суд лише в окремому перегляді за нововиявленими чи виключними обставинами. Чесне застереження: строки, склад суду і те, чи помилка справді технічна, вирішують за текстом рішення і кодексом відповідної гілки. Загальний опис не замінює перегляд вашого документа юристом.
До чого тут сьогодні. Коли в стрічці знову з’являється формулювання «суд змінив власне рішення», корисно зупинитися на дієслові. У 2026 році українські суди якраз відмежовують описку від переписування резолютивної частини, а строк на апеляцію дедалі частіше рахують від повного тексту, а не від короткого оголошення в залі. Від цієї різниці залежить, чи в людини ще є тридцять днів на спір про суть, чи перед нею лише технічна ухвала, яка вироку не переписує.
