Систему «Периметр» у СРСР створювали як механізм удару у відповідь, якщо вище керівництво країни буде знищене миттєво. На місці радянських секретних споруд в Уральських горах працює глибоко захищений підземний комплекс «Об’єкт 1335», розрахований витримати пряме влучання високоточних протибункерних бомб, і саме звідти модернізована система, відома на Заході як «Мертва рука», готова віддати команду на ядерну відплату.
Російська влада активно відновлює цю систему.
Аналіз супутникових знімків, відкритих даних про державні закупівлі та спеціалізованих військових публікацій показав: інфраструктуру об’єкта не лише тримали в робочому стані, а й масштабно переоснащували. На модернізацію пішли сотні мільйонів фунтів, роботи тривали роками поза публічною увагою. Для комплексу закупили близько 20 тисяч тонн сталі — приблизно як три Ейфелеві вежі — і бетон на близько 150 тисяч м² поверхні.
Лише за 2020 рік на об’єкті використали 361,4 км кабелю, 160 вентиляційних установок, 30 трансформаторів, 5429 світильників і 648 бурових інструментів. В оновлений комплекс інтегровано сучасні системи зв’язку та захисту, а також гіперзвукові технології.
Як спрацьовує автоматична відповідь
Сценарій розрахований на удар по Росії, втрату зв’язку з керівництвом і Генштабом і потребу передати наказ уцілілим ядерним силам. Принцип дії спирається на мережу датчиків по всій території країни: вони в реальному часі фіксують сейсмічні коливання й ударні хвилі, рівень радіаційного фону, інтенсивність теплового випромінювання та електромагнітні імпульси.
Якщо датчики показують ознаки ядерного нападу, а зв’язку з вищим командуванням у Москві немає, система переходить у бойовий режим. Тоді видається наказ застосувати спеціальну командну ракету: після запуску вона передає зашифрований наказ на застосування ядерної зброї тим пусковим установкам, які пережили перший удар. Один зі співрозмовників проводить паралель із побоюванням Кремля щодо сценарію, за якого США можуть завдати удару безпосередньо по російському керівництву; модернізація також спрямована на посилення стратегічного залякування, а для західних військових аналітиків і політиків це сигнал, що концепція швидкого знищення командних пунктів втрачає практичний сенс. Відродження таких систем повертає глобальну безпеку до логіки Холодної війни та взаємного гарантованого знищення.
